Quercus Robur L. в історичних насадженнях Національного дендрологічного парку "Софіївка" НАН України за різних фітоценотичних умов

Проаналізовано видову, вікову, морфологічну та просторову структури насаджень Q. robur в історичному масиві "Дубинка" Національного дендрологічного парку "Софіївка" НАН України. Визначено розподіл території масиву "Дубинка" на дві частини, які відрізняються екологічними та фітоценотичними умовами. Аналізуючи вікову структуру насадження Q. robur, встановлено штучне створення та підтримку визначеної частки дерев дуба у структурі нижньої частини масиву "Дубинка" впродовж всієї історії його розвитку як культурфітоценозу. Не виявлено старих вікових дубів на плакорній частині масиву, що свідчить про наявність екологічних умов, які не сприяють деревам-довгожителям. Доведено можливість утримування чистих насаджень Q. robur на плакорі лише за умов формування та підтримки штучного ценозу. Встановлено кількісну частку Q. robur у видовій структурі нижньої частини деревостану – 12,8 %. З'ясовано неспроможність насіннєвого відновлення дуба у структурі деревостану масиву "Дубинка" впродовж всієї історії розвитку ценозу. Визначено дуже слабке самовідновлення Q. robur у нижній частині масиву у початковий період розвитку фітоценозу, про що свідчить істотна вікова різниця між першою та другою групами дерев у 130 років. Доведено стійку здатність домінування граба у лісовому ценозі дендропарку впродовж останніх 70 років. Встановлено зменшення інтенсивності доглядових рубань близько 100 років тому та переведення режиму утримання нижньої частини масиву до більш природних тенденцій розвитку фітоценозу. Виявлено, що чотири вікових групи дерев дуба сигналізують про етапи формування насаджень Q. robur одночасно на території всього масиву "Дубинка". На початку кожного етапу садівники парку вирубували малоцінні види та їх підріст, залишаючи окремі екземпляри бажаних у структурі ценозу дерев. У нижній частині схилу доглядовими рубаннями формували деревостан подібний до природних дубово-грабових угруповань, у структурі яких домінують Carpinus betulus L., Acer platanoides L., Q. robur та Fraxinus excelsior L. У плакорній частині формування чистих насаджень Q. robur в історичному плані є пріоритетним напрямом утримання цієї території як паркового культурфітоценозу. Надано рекомендації зі збереження та оптимізації насаджень Q. robur у культурфітоценозах дендропарку "Софіївка" щодо контролю підросту F. excelsior як едифікатора та C. betulus як повноцінної складової другого ярусу в дубово-грабових угрупованнях. Рекомендовано збільшити частку дуба у структурі ценозу нижньої частини масиву замість малоцінних видів та претендентів на домінування, а також штучно підтримувати визначену частку дерев дуба у структурі культурфітоценозу для збереження чистих насаджень Q. robur на території плакорної частини.