2016•Psychological Prospects JournalOpen access

Громадянська ідентичність у контексті сучасної світової психологічної думки

Inha Petrovska

Open full text 0 citations

Abstract

Аналіз сучасних теоретичних концепцій громадянської ідентичності виявив еклектичність розуміння поняття громадянська ідентичність, недостатню обґрунтованість його розуміння як самостійної категорії, поза прив’язкою до категорій громадянськості або національної ідентичності та свідомості, що неминуче зумовлює редукціонізм у її вивченні (або педагогічного, або політологічного, соціально-історичного характеру). Несистемність розуміння співвідношень між різноманітними соціальними й політичними ідентичностями особистості, взаємосуперечливі погляди і щодо змісту домінувальних та підпорядкованих щаблів ієрархії відповідних ідентичностей, і щодо їх структури зумовлює строкатість, фрагментарність наукових уявлень про ідентичності загалом і про громадянську ідентичність зокрема. Варто зазначити редукційність наукових диспозицій щодо вивчення громадянської ідентичності поза контекстом глобалізаційних– антиглобалізаційних тенденцій розвитку суспільств − і західних, і євразійських. Розгортання процесів світової політики зумовлює посилення еміграційних–імміграційних рухів і готовності сучасної людини свідомо змінювати своє громадянство (за стабільності етнічної та релігійної ідентичності). Глобалізація передбачає абстрагування громадянської ідентичності від етнічних й інших соціобіологічних ознак, а також її домінування над іншими видами ідентичностей. У сучасній науці доволі гостро стоїть проблема, наскільки громадянська ідентичність взагалі може поєднати в собі риси абстрактності (неприв’язаності до характеристик території, етносу, релігії) і водночас конкретності (тобто залишатися функціональною, дієвою, впливовою в контексті інших особистісних утворень). Громадянську ідентичність потрібно вивчати в контексті її швидкої, суперечливої і часом пепередбачуваної динаміки, тенденції до абстрагування, утворення наднаціональних ідентичностей. Виникає потреба розроблення адекватного несуперечливого розуміння громадянської ідентичності як окремої соціально-психологічної категорії, цілісної концепції громадянської ідентичності, яка включала б у себе модель її структури й типів.Ключові слова: громадянська ідентичність, етнічна ідентичність, національна ідентичність, європейська ідентичність, громадянськість, громадянство.

About this research paper

What this paper is about

Аналіз сучасних теоретичних концепцій громадянської ідентичності виявив еклектичність розуміння поняття громадянська ідентичність, недостатню обґрунтованість його розуміння як самостійної категорії, поза прив’язкою до категорій громадянськості або національної ідентичності та свідомості, що неминуче зумовлює редукціонізм у її вивченні (або педагогічного, або політологічного, соціально-історичного характеру). Несистемність розуміння співвідношень між різноманітними соціальними й політичними ідентичностями особистості, взаємосуперечливі погляди і щодо змісту домінувальних та підпорядкованих щаблів ієрархії відповідних ідентичностей, і щодо їх структури зумовлює строкатість, фрагментарність наукових уявлень про ідентичності загалом і про громадянську ідентичність зокрема. Варто зазначити редукційність наукових диспозицій щодо вивчення громадянської ідентичності поза контекстом глобалізаційних– антиглобалізаційних тенденцій розвитку суспільств − і західних, і євразійських. Розгортання процесів світової політики зумовлює посилення еміграційних–імміграційних рухів і готовності сучасної людини свідомо змінювати своє громадянство (за стабільності етнічної та релігійної ідентичності). Глобалізація передбачає абстрагування громадянської ідентичності від етнічних й інших соціобіологічних ознак, а також її домінування над іншими видами ідентичностей. У сучасній науці доволі гостро стоїть проблема, наскільки громадянська ідентичність взагалі може поєднати в собі риси абстрактності (неприв’язаності до характеристик території, етносу, релігії) і водночас конкретності (тобто залишатися функціональною, дієвою, впливовою в контексті інших особистісних утворень). Громадянську ідентичність потрібно вивчати в контексті її швидкої, суперечливої і часом пепередбачуваної динаміки, тенденції до абстрагування, утворення наднаціональних ідентичностей. Виникає потреба розроблення адекватного несуперечливого розуміння громадянської ідентичності як окремої соціально-психологічної категорії, цілісної концепції громадянської ідентичності, яка включала б у себе модель її структури й типів.Ключові слова: громадянська ідентичність, етнічна ідентичність, національна ідентичність, європейська ідентичність, громадянськість, громадянство.

Why it matters

A significance statement is not available in the OpenAlex record.

Key contribution

A contribution statement is not available in the OpenAlex record.

Method / approach

Method details are not available in the OpenAlex metadata.

Main findings

Findings are not separately available in the OpenAlex metadata.

Limitations

Limitations are not available in the OpenAlex metadata.

Applications

Application details are not available in the OpenAlex metadata.

Available abstract

Аналіз сучасних теоретичних концепцій громадянської ідентичності виявив еклектичність розуміння поняття громадянська ідентичність, недостатню обґрунтованість його розуміння як самостійної категорії, поза прив’язкою до категорій громадянськості або національної ідентичності та свідомості, що неминуче зумовлює редукціонізм у її вивченні (або педагогічного, або політологічного, соціально-історичного характеру). Несистемність розуміння співвідношень між різноманітними соціальними й політичними ідентичностями особистості, взаємосуперечливі погляди і щодо змісту домінувальних та підпорядкованих щаблів ієрархії відповідних ідентичностей, і щодо їх структури зумовлює строкатість, фрагментарність наукових уявлень про ідентичності загалом і про громадянську ідентичність зокрема. Варто зазначити редукційність наукових диспозицій щодо вивчення громадянської ідентичності поза контекстом глобалізаційних– антиглобалізаційних тенденцій розвитку суспільств − і західних, і євразійських. Розгортання процесів світової політики зумовлює посилення еміграційних–імміграційних рухів і готовності сучасної людини свідомо змінювати своє громадянство (за стабільності етнічної та релігійної ідентичності). Глобалізація передбачає абстрагування громадянської ідентичності від етнічних й інших соціобіологічних ознак, а також її домінування над іншими видами ідентичностей. У сучасній науці доволі гостро стоїть проблема, наскільки громадянська ідентичність взагалі може поєднати в собі риси абстрактності (неприв’язаності до характеристик території, етносу, релігії) і водночас конкретності (тобто залишатися функціональною, дієвою, впливовою в контексті інших особистісних утворень). Громадянську ідентичність потрібно вивчати в контексті її швидкої, суперечливої і часом пепередбачуваної динаміки, тенденції до абстрагування, утворення наднаціональних ідентичностей. Виникає потреба розроблення адекватного несуперечливого розуміння громадянської ідентичності як окремої соціально-психологічної категорії, цілісної концепції громадянської ідентичності, яка включала б у себе модель її структури й типів.Ключові слова: громадянська ідентичність, етнічна ідентичність, національна ідентичність, європейська ідентичність, громадянськість, громадянство.

Key concepts: Materials science

Related papers

Back to paper searchBrowse research topicsOriginal source
Громадянська ідентичність у контексті сучасної світової психологічної думки — Research Paper | ScholarLens