Обробка пилку мутагенами для отримання інбредного покоління від самонесумісних сортів яблуні (Malus domestica Borkh.) й груші (Pyrus communis L.)
О. А. Опалко, Alla Konopelko, Наталія М. Кучер, А. І. Опалко
Abstract
Open-access reader
О. А. Опалко, Alla Konopelko, Наталія М. Кучер, А. І. Опалко
Abstract
Open-access reader
Мета. Аналіз інформації щодо експресії генів самонесумісності у сортів яблуні (Malus domestica Borkh.) й груші (Pyrus communis L.) та узагальнення її з результатами наших досліджень можливостей використання мутагенної обробки пилку для подолання самонесумісності було визначено метою виконаної роботи. Матеріали і методи. Дослідження контрольованої гейтоногамії проводили в плодових садах Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України (НДП «Софіївка») та Уманського національного університету садівництва (УНУС) на 10–20-річних деревах яблуні сортів ‘Голден Делішес’, ‘Зимове лимонне’, ‘Кортланд’ і ‘Слава Переможцям’, а також сортів груші ‘Бере Десятова’ й ‘Улюблена Клаппа’. Кастровані квітки цих сортів запилювали пилком з інших квіток того самого дерева, тобто проводили гейтоногамію (один із варіантів інбредного запилення), а також виконували ряд варіантів гейтоногамії зрілим пилком, попередньо обробленим гамма-променями в дозах 5; 20 і 50 грей (Гр) та парами хімічних мутагенів: нітрозодиметилсечовини (NDMU — 50 мг на ексикатор; диметилсульфату (DMS) і етиленоксид (EO) — обидва по 12 крапель на десятилітровий герметичний ексикатор. Статистичний аналіз проводили за Рональдом Фішером. Результати та обговорення. Ефективність використання мутагенів для підвищення відсотка зав’язування плодів і насіння на плід підтвердилася в більшості варіантів дослідів з яблунею (M. domestica) і грушею (P. communis). Це дало підстави припустити, що за гейтоногамного запилення багатьма обробленими мутагенами пилковими зернами з мутантними і немутантними алелями S-гену інгібування на приймочці та/або в зав’язі може проявлятися переважно для пилкових зерен без мутантних алелей S-гену. Аналіз зав'язування плодів показав, що у всіх варіантах з мутагенами зав'язування, а також кількість насінин у плоді значно перевищували варіанти «гейтоногамії без мутагенів». Також виявлено, що середня зав’язуваність плодів і середня кількість насінин на плід у сортів яблуні були значно вищими, ніж у сортів груші. Висновки. Дослідження засвідчили, що обробка пилку яблуні та груші мутагенами сприяла зав’язуванню плодів і збільшенню кількості насінин на плід при гейтоногамному запиленні. можливо, внаслідок природного добору мутантних мікроспор апаратом яйцеклітини жіночого гаметофіта й інгібування проростання немутантного пилку. Техніка гейтоногамного запилення попередньо обробленим гамма-променями та хімічними мутагенами пилком для отримання інбредного покоління, може бути рекомендована для селекції яблуні та груші, а також заслуговує на вивчення на інших культивованих рослинах з генами самонесумісності.
A significance statement is not available in the OpenAlex record.
A contribution statement is not available in the OpenAlex record.
Method details are not available in the OpenAlex metadata.
Findings are not separately available in the OpenAlex metadata.
Limitations are not available in the OpenAlex metadata.
Application details are not available in the OpenAlex metadata.
Мета. Аналіз інформації щодо експресії генів самонесумісності у сортів яблуні (Malus domestica Borkh.) й груші (Pyrus communis L.) та узагальнення її з результатами наших досліджень можливостей використання мутагенної обробки пилку для подолання самонесумісності було визначено метою виконаної роботи. Матеріали і методи. Дослідження контрольованої гейтоногамії проводили в плодових садах Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України (НДП «Софіївка») та Уманського національного університету садівництва (УНУС) на 10–20-річних деревах яблуні сортів ‘Голден Делішес’, ‘Зимове лимонне’, ‘Кортланд’ і ‘Слава Переможцям’, а також сортів груші ‘Бере Десятова’ й ‘Улюблена Клаппа’. Кастровані квітки цих сортів запилювали пилком з інших квіток того самого дерева, тобто проводили гейтоногамію (один із варіантів інбредного запилення), а також виконували ряд варіантів гейтоногамії зрілим пилком, попередньо обробленим гамма-променями в дозах 5; 20 і 50 грей (Гр) та парами хімічних мутагенів: нітрозодиметилсечовини (NDMU — 50 мг на ексикатор; диметилсульфату (DMS) і етиленоксид (EO) — обидва по 12 крапель на десятилітровий герметичний ексикатор. Статистичний аналіз проводили за Рональдом Фішером. Результати та обговорення. Ефективність використання мутагенів для підвищення відсотка зав’язування плодів і насіння на плід підтвердилася в більшості варіантів дослідів з яблунею (M. domestica) і грушею (P. communis). Це дало підстави припустити, що за гейтоногамного запилення багатьма обробленими мутагенами пилковими зернами з мутантними і немутантними алелями S-гену інгібування на приймочці та/або в зав’язі може проявлятися переважно для пилкових зерен без мутантних алелей S-гену. Аналіз зав'язування плодів показав, що у всіх варіантах з мутагенами зав'язування, а також кількість насінин у плоді значно перевищували варіанти «гейтоногамії без мутагенів». Також виявлено, що середня зав’язуваність плодів і середня кількість насінин на плід у сортів яблуні були значно вищими, ніж у сортів груші. Висновки. Дослідження засвідчили, що обробка пилку яблуні та груші мутагенами сприяла зав’язуванню плодів і збільшенню кількості насінин на плід при гейтоногамному запиленні. можливо, внаслідок природного добору мутантних мікроспор апаратом яйцеклітини жіночого гаметофіта й інгібування проростання немутантного пилку. Техніка гейтоногамного запилення попередньо обробленим гамма-променями та хімічними мутагенами пилком для отримання інбредного покоління, може бути рекомендована для селекції яблуні та груші, а також заслуговує на вивчення на інших культивованих рослинах з генами самонесумісності.
Key concepts: Pyrus communis, Malus, Horticulture, Biology, Rosaceae, PEAR, Botany