ЗУБИ ТВАРИН РЯДУ PROBOSCIDEA: ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ТА ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА (НА ПІДСТАВІ КОЛЕКЦІЇ ПАЛЕОНТОЛОГІЧНОГО МУЗЕЮ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА – НАУКОВОГО ОБ’ЄКТА НАЦІОНАЛЬНОГО НАДБАННЯ)

Викопний матеріал, представлений зубами Proboscidea, значно поширений і відомий на всіх континентах, у тому числі на теренах України. Від інших ссавців вони відрізняються особливостями морфології і їх вважають одними з найскладніших. У структурі зуба хоботних виділяють пластини дентину, оточених емаллю. Ряд цих пластин (коронки), скріплених дентином, утворюють зуб. Кількість пластин у кожному зубі визначається видом і віком зуба. Біля основи зуба є корінь, який утримував зуб на місці. Численні знахідки і багаторічні дослідження довели, що це інформативний матеріал, який сприяє отриманню відповідей на широкий спектр питань – не лише визначенню ареалів поширення окремих особин, але й вікових категорій таксонів, раціону тварин, палеоекологічних характеристик територій. Проведена ревізія й порівняльний аналіз зубів тварин з ряду Proboscidea, колекції Палеонтологічного музею ЛНУ імені Івана Франка, яка є науковим об’єктом, що отримала статус національного надбання. Проаналізовано 32 моляри хоботних, які походять з теренів Заходу України (Новий Розділ, Глиняни, Львів). Дослідження особливостей морфології зубів слонових дали можливість з’ясувати їхню систематичну приналежність. Визначено, що колекція містить моляри родів Loxodonta (африканські слони), Elephas (азійські слони) і Mammuthus (мамути), а також виявити вікову категорію тварин, яким належали моляри. У колекції зубів присутні моляри таких вікових категорій: Loxodonta аfricana – М2, Elephas maximus – М4, Mammuthus primigenius – М2–М5, Mammuthus trogonterii – М6, що фіксується у рисах будови більш пізніх зубів. Зроблені припущення щодо раціону слонових та її впливу на морфологію зубної системи. Товщина емалі, кількість зубних плит, висота коронки – це комплекс ознак, які можуть бути показниками жорсткості чи м’якості їжі.