ВІРТУАЛЬНИЙ ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ З ФІЗИКИ НА ПЛАТФОРМІ LABVIEW – РОЗДІЛ «КОЛИВАННЯ І ХВИЛІ»
F. A. Ptashchenko, Валерій Зенченко, Анатолій Горюк
Abstract
Open-access reader
F. A. Ptashchenko, Валерій Зенченко, Анатолій Горюк
Abstract
Open-access reader
LabVIEW (від ангійскої Laboratory Virtual Instrumentation Engineering Workbench) – це середовище розробки і платформа для виконання програм, створених на графічній мові програмування «G» фірми National Instruments (США) [1]. LabVIEW використовується в системах збору даних (вимірювання фізичних величин за допомогою датчиків) та їх обробки, управління технічними об'єктами (різноманітними двигунами, приводами) і технологічними процесами, розробки систем тестування у виробництві та у навчальному процесі при підготовці студентів технічних спеціальностей. Графічний метод програмування дозволяє візуалізувати будь-яку деталь завдання, включаючи конфігурацію обладнання, дані вимірювань і налагодження. Ця візуалізація спрощує інтеграцію вимірювального обладнання, зображення складних алгоритмів на діаграмі, розробку алгоритмів аналізу даних і спеціалізованих інтерфейсів користувача. Програма у LabVIEW називається віртуальним приладом (англ. Virtual Instrument) і складається з двох частин: блок-діаграми, яка описує логіку роботи віртуального приладу та лицьової панелі, яка відображає зовнішній інтерфейс віртуального приладу. Лицьова панель містить засоби введення-виведення: кнопки, перемикачі, світлодіоди, шкали, інформаційні табло, інтерактивні графіки (включаючи 3-D) та інші засоби візуалізації. Вони використовуються для управління віртуальним приладом, візуального аналізу даних а також обміну даними з іншими віртуальними приладами. Блок-діаграма містить функціональні вузли, які є джерелами, приймачами і засобами обробки даних. Компонентами блок-діаграми також є термінали («контакти» об'єктів лицьовій панелі), керуючі структури (аналоги операторів «IF», «FOR», «WHILE»), різноманітні математичні та логічні оператори. Функціональні вузли та термінали об'єднуються в єдину алгоритмічну схему лініями зв'язків, які забезпечують обмін даними певного типу. Це спрощує програмування, не дозволяючи помилково з’єднувати термінали з різним типом даних (різної вимірності). Дуже зручним є процес налагодження програми з покроковим виконанням та використанням інтерактивних «щупів», які візуалізують дані у будь-якій точці блок-діаграми. Всі описані засоби середовища LabVIEW роблять програмування дуже зручним і інтуїтивно простим. Це дозволяє особам без спеціальних навичок програміста створювати дуже функціональні віртуальні прилади з достатньо приємним зовнішнім виглядом. Ще одною перевагою середовища LabVIEW є можливість його безкоштовного використання на цілком законних умовах. Ранні версії LabVIEW є безкоштовними, на них можна навчати студентів, а останні версії умовно безкоштовні на протязі місячного випробувального терміну. Крім того, спеціальний компонент LabVIEW Application Builder дозволяє створювати LabVIEW-програми, придатні для виконання без установки середовища розробки (тобто ехе-файли для операційної системи Windows). Для роботи таких програм на потрібен безкоштовно розповсюджуваний компонент «LabVIEW Runtime Engine». У своїй науковій роботі ми використовуємо середовище LabVIEW для підключення плати збору даних E14-140M фірми L-СARD. Це дозволяє автоматизувати вимірювання вольт-амперних характеристик, кінетики зміни струму у p-n структурах під впливом різних газів [2, 3].
A significance statement is not available in the OpenAlex record.
A contribution statement is not available in the OpenAlex record.
Method details are not available in the OpenAlex metadata.
Findings are not separately available in the OpenAlex metadata.
Limitations are not available in the OpenAlex metadata.
Application details are not available in the OpenAlex metadata.
LabVIEW (від ангійскої Laboratory Virtual Instrumentation Engineering Workbench) – це середовище розробки і платформа для виконання програм, створених на графічній мові програмування «G» фірми National Instruments (США) [1]. LabVIEW використовується в системах збору даних (вимірювання фізичних величин за допомогою датчиків) та їх обробки, управління технічними об'єктами (різноманітними двигунами, приводами) і технологічними процесами, розробки систем тестування у виробництві та у навчальному процесі при підготовці студентів технічних спеціальностей. Графічний метод програмування дозволяє візуалізувати будь-яку деталь завдання, включаючи конфігурацію обладнання, дані вимірювань і налагодження. Ця візуалізація спрощує інтеграцію вимірювального обладнання, зображення складних алгоритмів на діаграмі, розробку алгоритмів аналізу даних і спеціалізованих інтерфейсів користувача. Програма у LabVIEW називається віртуальним приладом (англ. Virtual Instrument) і складається з двох частин: блок-діаграми, яка описує логіку роботи віртуального приладу та лицьової панелі, яка відображає зовнішній інтерфейс віртуального приладу. Лицьова панель містить засоби введення-виведення: кнопки, перемикачі, світлодіоди, шкали, інформаційні табло, інтерактивні графіки (включаючи 3-D) та інші засоби візуалізації. Вони використовуються для управління віртуальним приладом, візуального аналізу даних а також обміну даними з іншими віртуальними приладами. Блок-діаграма містить функціональні вузли, які є джерелами, приймачами і засобами обробки даних. Компонентами блок-діаграми також є термінали («контакти» об'єктів лицьовій панелі), керуючі структури (аналоги операторів «IF», «FOR», «WHILE»), різноманітні математичні та логічні оператори. Функціональні вузли та термінали об'єднуються в єдину алгоритмічну схему лініями зв'язків, які забезпечують обмін даними певного типу. Це спрощує програмування, не дозволяючи помилково з’єднувати термінали з різним типом даних (різної вимірності). Дуже зручним є процес налагодження програми з покроковим виконанням та використанням інтерактивних «щупів», які візуалізують дані у будь-якій точці блок-діаграми. Всі описані засоби середовища LabVIEW роблять програмування дуже зручним і інтуїтивно простим. Це дозволяє особам без спеціальних навичок програміста створювати дуже функціональні віртуальні прилади з достатньо приємним зовнішнім виглядом. Ще одною перевагою середовища LabVIEW є можливість його безкоштовного використання на цілком законних умовах. Ранні версії LabVIEW є безкоштовними, на них можна навчати студентів, а останні версії умовно безкоштовні на протязі місячного випробувального терміну. Крім того, спеціальний компонент LabVIEW Application Builder дозволяє створювати LabVIEW-програми, придатні для виконання без установки середовища розробки (тобто ехе-файли для операційної системи Windows). Для роботи таких програм на потрібен безкоштовно розповсюджуваний компонент «LabVIEW Runtime Engine». У своїй науковій роботі ми використовуємо середовище LabVIEW для підключення плати збору даних E14-140M фірми L-СARD. Це дозволяє автоматизувати вимірювання вольт-амперних характеристик, кінетики зміни струму у p-n структурах під впливом різних газів [2, 3].
Key concepts: Workbench, Virtual instrumentation, Virtual instrument, Computer science, Virtual Laboratory, Instrumentation (computer programming), Data acquisition, Computer hardware