ВПЛИВ СПОСОБІВ ЕКСТРАГУВАННЯ НА АНТИОКСИДАНТНУ АКТИВНІСТЬ ЕКСТРАКТІВ ТРАВИ РОСЛИН HYSSOPUS OFFICINALIS L. ТА MELISSA OFFICINALIS L.

У статті розглядаються питання пошуку лікарських рослин із підвищеним вмістом антиоксидантів і розроблення способів їх максимального вилучення в екстракти. Проаналізовано вплив різних чинників на динаміку процесу екстрагування лікарської сировини, зокрема її виду, хімічної природи, ступеня подрібнення, співвідношення сировини й екстрагента, природи екстрагента, тривалості та температури екстрагування. Досліджено інтегральну антиоксидантну активність (АОА) спиртового й отриманих трьома способами екстрагування водних екстрактів трави гісопу лікарського (Hyssopus officinalis L.) і меліси лікарської (Melissa officinalis L.), зібраної на навчально-дослідній ділянці Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Визначення антиоксидантної активності екстрактів здійснювали потенціометричним методом за допомогою медіаторної системи. З’ясовано, що спиртові екстракти досліджуваної лікарської рослинної сировини виявляють в 1,2–1,8 рази вищу антиоксидантну активність порівняно з водними екстрактами, отриманими різними способами. Показники антиоксидантної активності для спиртових екстрактів трави рослин H. officinalis і M. officinalis відповідно становлять 2,66 ± 0,08 мг АК/мл та 2,94 ± 0,17 мг АК/мл. Показано, що кращим способом водної екстракції як трави H. officinalis, так і M. officinalis є другий спосіб, за якого рослинний матеріал заливали гарячою водою (70 °С), настоювали впродовж 15 хвилин на киплячій водяній бані та 45 хвилин охолоджували. Антиоксидантна активність отриманого таким способом водного екстракту H. officinalis становить 1,93 ± 0,1 мг АК/мл. Цей показник вищий на 31,3% від антиоксидантної активності екстракту, отриманого третім способом, та на 18,4% – першим способом. Усі екстракти M. officinalis виявляють більшу антиоксидантну активність порівняно з H. officinalis. У разі другого способу водної екстракції антиоксидантна активність витяжок M. officinalis становить 2,45 ± 0,11 мг АК/мл, що є на 16,7% вищою, ніж у третьому способі, та на 17,2% – від екстракції першим способом.