ROSSI BRAIDOTTI’S “THE POSTHUMAN”: ANALYSIS OF THE THEORY OF CRITICAL POSTHUMANISM

У статті проаналізовані останні праці європейської філософині Розі Брайдотті "The posthuman" (2013) та "A Theoretical Framework for the Critical Posthumanities" (2019) та ін.Філософиня у своїх працях здійснює важливий мисленнєвий поворот до подолання репресуючого зіткнення дуальності природного та культурного, органічного та неорганічного, тіла й разуму, поглиблюючи критичний напрямок гуманістичної думки.Проаналізовано погляди Брайдотті стосовно труднощів подолання викликів сучасності.Окреслено її бачення наслідків антропоцену як багатошарової постлюдської скрути, яка вміщує екологічний, соціально-економічний, афективний і психічний виміри екології приналежності.Показано міркування дослідниці стосовно уникання класичного дуалізму та її прагнення інтеграції філософії з соціальною політикою, практиками науки й технологізації.Окреслено особливості підхіду Брайдотті до розуміння постгуманізму.Останній визначає певний стан постлюдського, що приходить вслід за постмодерним станом соціокультурної ситуації.Стан постлюдського окреслює когнітивні схеми стосовно людського в людині, соціально-політичного устрою, ставлення до глобального розвитку (людства, планети).З'ясовано, що у праці «Постлюдина» знана сучасна мислителька розкриває специфіку постгуманістичного руху, який витісняє традиційно інтерпретовану гуманістичну єдність суб'єкта.У статті заакцентовано на трьох специфічних модусах постлюдського становлення нової людської суб'єктивності: «становлення -тварина», «становлення -Земля», «становлення -техніка».Відхід від антропоцентризму призводить до перебудови ставлення людини до тварин, планети, техніки.Брайдотті оптимістично стверджує, що постлюдина допомагає зрозуміти нашу гнучку і багатоваріантну ідентичність.Занепокоєння дослідниці викликає деяке відставання філософії та соціальної теорії щодо рефлексії багатьох постлюдських трансформацій, які відбуваються у світі.Виникає необхідність гуманітарного осмислення станів нелюдського і післялюдського.Масові смерті людей, спричинені війною в Україні, з можливістю застосування ворогом українського національного суверенітету ядерної зброї, небезпека екологічних катастроф через ймовірність руйнування атомних електростанцій, численні експлозії (вибухи, пожежі, викиди небезпечних речовин в атмосферу), стан голоду та злиднів, інвалідизація тощо -характеризують «післялюдський» стан.Брайдоттівський наратив є вкрай важливим для розвитку гуманітарної думки, спонукає критично і творчо мислити про те, ким і чим люди насправді є, а також про становлення оновленої ідентичності.Ключові слова: людина,