THE CONCEPT OF POLITENESS AND ITS IMPACT ON THE IMPLEMENTATION OF COMMUNICATION STRATEGIES IN SPEECH ACTS OF VICTORIAN DISCOURSE
Levishchenko M.S.
Abstract
Open-access reader
Levishchenko M.S.
Abstract
Open-access reader
У статті окреслено концепт POLITENESS вікторіанського дискурсу з виділенням і обґрунтуванням стратегій спілкування в мовленнєвих актах вікторіанців, виокремлено й описано культурологічні аспекти концепту POLITENESS із позицій когнітивної лінгвістики з наступним аналізом концепту POLITENESS у порівнянні з вікторіанською ввічливістю.Специфіку ментальної організації вікторіанського дискурсу можна простежити на прикладі концепту POLITENESS, що фіксує норми етичної поведінки, вироблені та визнані вікторіанським суспільством.Як когнітивний сценарій він відбиває типову послідовність подій у певній ситуації, у якій ознаки «гарні манери», «культурність» і «витонченість» характеризують спосіб суспільної взаємодії її учасників.Поряд із когнітивним сценарієм коректної поведінки калейдоскопічний концепт увічливості містить також уявлення про еталонного агента, який відповідає всім прийнятим морально-етичним нормам і втілює суспільні чесноти.У дискурсивному контексті його конститутивні ознаки «гарні манери», «культурність» і «витон ченість» концентруються в образі джентльмена / леді як взірцевого, еталонного їх носія, розкривають його іконічний аспект.Як непредметний концепт POLITENESS не має чітко вираженого образного компонента.Натомість вікторіанська свідомість фіксує такі асоціації: уміння приховувати власні почуття, манірність, дотримання правил етикету.Валоративна складова частина концепту відбиває не лише категоричну (позитивну чи негативну) кваліфікацію будь-яких форм соціальної активності людини, але й екстраполяцію цієї оцінки на її моральні якості, визначає її як леді чи джентльмена.Висока цінність концепту ввічливості як способу суспільного існування стала, як це не парадоксально, і причиною певного «знецінення» ввічливості.Прагнення людини бути чемною почало поступово заміщувати справжні почуття, перетворилося на пуристичну маску.Тексти вікторіанського дискурсу втілюють засудження надмірної, нещирої ввічливості та схвалюють природність поведінки в суспільному оточенні.
A significance statement is not available in the OpenAlex record.
A contribution statement is not available in the OpenAlex record.
Method details are not available in the OpenAlex metadata.
Findings are not separately available in the OpenAlex metadata.
Limitations are not available in the OpenAlex metadata.
Application details are not available in the OpenAlex metadata.
У статті окреслено концепт POLITENESS вікторіанського дискурсу з виділенням і обґрунтуванням стратегій спілкування в мовленнєвих актах вікторіанців, виокремлено й описано культурологічні аспекти концепту POLITENESS із позицій когнітивної лінгвістики з наступним аналізом концепту POLITENESS у порівнянні з вікторіанською ввічливістю.Специфіку ментальної організації вікторіанського дискурсу можна простежити на прикладі концепту POLITENESS, що фіксує норми етичної поведінки, вироблені та визнані вікторіанським суспільством.Як когнітивний сценарій він відбиває типову послідовність подій у певній ситуації, у якій ознаки «гарні манери», «культурність» і «витонченість» характеризують спосіб суспільної взаємодії її учасників.Поряд із когнітивним сценарієм коректної поведінки калейдоскопічний концепт увічливості містить також уявлення про еталонного агента, який відповідає всім прийнятим морально-етичним нормам і втілює суспільні чесноти.У дискурсивному контексті його конститутивні ознаки «гарні манери», «культурність» і «витон ченість» концентруються в образі джентльмена / леді як взірцевого, еталонного їх носія, розкривають його іконічний аспект.Як непредметний концепт POLITENESS не має чітко вираженого образного компонента.Натомість вікторіанська свідомість фіксує такі асоціації: уміння приховувати власні почуття, манірність, дотримання правил етикету.Валоративна складова частина концепту відбиває не лише категоричну (позитивну чи негативну) кваліфікацію будь-яких форм соціальної активності людини, але й екстраполяцію цієї оцінки на її моральні якості, визначає її як леді чи джентльмена.Висока цінність концепту ввічливості як способу суспільного існування стала, як це не парадоксально, і причиною певного «знецінення» ввічливості.Прагнення людини бути чемною почало поступово заміщувати справжні почуття, перетворилося на пуристичну маску.Тексти вікторіанського дискурсу втілюють засудження надмірної, нещирої ввічливості та схвалюють природність поведінки в суспільному оточенні.
Key concepts: Politeness, Speech act, Linguistics, Psychology, Sociology, Communication, Philosophy