ФІНАНСОВА МЕДІАЦІЯ — НЕОБХІДНІСТЬ І ОСОБЛИВОСТІ НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ

Проаналiзовано концептуальнi підходи до формування правової позиції під час застосування процесу медіації як процедури альтернативного врегулювання спору згідно з проєктом закону України про медіацію. На жаль, проблеми забезпечення альтернативних способів несудового захисту сторін під час урегулювання спору між сторонами в галузі цивільного, трудового, сімейного чи адміністративного права на законодавчому рівні не було вирішено, що негативно впливає на судову практику. Наголошується на важливості впровадження в Україні інституту альтернативних способів урегулювання спорів шляхом застосування процедури медіації в розв’язанні проблеми реалізації права кожної особи. Адже це сприятиме поліпшенню доступу громадян до правосуддя та скороченню навантаження на суди, у зв’язку з чим допоможе скоротити строки розгляду справ i відсоток оскаржуваних рішень, зменшити судові витрати, поліпшити якість судових рішень та досягнути примирення між сторонами. У зв’язку з цим метою статті є розроблення пропозицій щодо внесення змін до законопроєкту про медіацію, зокрема, наголошується на необхідності передбачити на законодавчому рівні відповідальність сторін спору, а також детальніше окреслити перелік обставин, які унеможливлюють нейтральність медіатора, та наслідків недотримання медіатором заборони щодо участі у медіації спорів, у яких він має особистий інтерес. На нинішній день у законі не відображені санкції, які можуть застосовуватися до медіатора за невиконання ним його обов’язків щодо процесу медіації. Саме тому одним з основних призначень нашого дослідження є привернення уваги вчених до необхідності формування загальновизнаного понятійного апарату професійної відповідальності, у тому числі і понятійного апарату професійної відповідальності медіаторів, оскільки його відсутність негативно впливає на юридичний практику. Наявність гармонійної системи професійної відповідальності медіатора може виступати потужним стимулом надання якісних послуг з медіації, а потім і одним з вагомих факторів розвитку інституту медіації. При цьому вбачається, що в ході подальшого розвитку медіації в Україні та зростанні кількості медіаторів це питання матиме актуальний характер і вимагає свого подальшого наукового вивчення та законодавчого врегулювання.