THE RIGHT TO BE FORGETTED AS A PERSONAL NON-PROPERTY RIGHT OF HUMAN

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого праВО на забуТТя як ОСОбиСТе немайнОВе праВО люДини анотація.Сьогодні, у зв'язку з бурхливим розвитком технічного прогресу, а також сучасних цифрових технологій великого значення набувають права особи, пов'язані із розміщенням або вилученням будьяких відомостей про неї із засобів масової інформації, у тому числі соціальних мереж або інших інтернетсайтів.У статті досліджується маловідоме вітчизняному законодавству поняття «право на забуття», що зараз активно застосовується країнами Європейського Союзу (далі -ЄС).Метою статті є розгляд процесу становлення права бути забутим як юридичного прецеденту, його особливості, законодавче закріплення, а також ситуації його застосування в Україні.Задля досягнення поставленого завдання в роботі досліджуються положення Директиви Європейського Парламенту (95/46/ЄС) «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних» (24.10.1995р.).Робиться висновок, що у країнах ЄС гарантується право громадян на невтручання в їхнє особисте життя під час обробки персональних даних.Підкреслюється важливість та цінність права на забуття як невід'ємного регулятора відносин між особами відносно захисту та обробки персональних даних в усіх можливих засобах масової інформації на законодавчому рівні.