Changes of the quality of life and efficiency criteria of coronary artery bypass grafting in patients with stable coronary artery disease and preserved left ventricular ejection fraction

Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія», № 2, 2018 Ю.А.Борхаленко та співавт.ОРИГІНАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ УДК 616.127-005.4+616.132+616.132.2-089.168]-036.868Ю.А.Борхаленко 1, 2 , О.Й.Жарінов 1 , К.О.Міхалєв 3 , О.А.Єпанчінцева 1, 2 , Б.М.Тодуров 1, 2 1 Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, Київ 2 ДУ «Інститут серця МОЗ України», Київ 3 ДНУ «Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини» Державного управління справами, Київ Зміни якості життя та критерії ефективності аортокоронарного шунтування в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка Мета роботи -оцінити динаміку показників якості життя (ЯЖ) та визначити об'єктивні критерії ефективності операції аортокоронарного шунтування (АКШ) у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця (ІХС) і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ЛШ) при спостереженні протягом 1 року.Матеріали і методи.В одноцентровому проспективному дослідженні проаналізували дані, отримані при клініко-інструментальному і лабораторному обстеженні 71 пацієнта зі стабільною ІХС і збереженою систолічною функцією ЛШ (фракція викиду ЛШ ≥ 45 %), послідовно відібраних для ізольованого АКШ.Також проаналізували толерантність до фізичного навантаження, визначену за допомогою тесту із 6-хвилинною ходьбою, допплерехокардіографічні показники діастолічної функції серця та рівні мозкового натрійуретичного пептиду.Оцінку ЯЖ проводили за допомогою опитувальників MLHFQ, SAQ та SF-36 через 6 і 12 місяців після АКШ.Результати.У перші 6 місяців після АКШ спостерігали значуще покращення показників ЯЖ за всіма шкалами.При подальшому спостереженні (у період із 6 до 12 місяців) зберігалося поліпшення ЯЖ лише за опитувальником MLHFQ (р = 0,034) та окремими підшкалами опитувальника SF-36.Вказані зміни насамперед визначалися покращенням функціонального класу стенокардії в більшості обстежених (р < 0,001).Важливу роль також могла відігравати корекція діастолічної дисфункції міокарда і серцевої недостатності, що відображалося значущим зниженням вмісту мозкового натрійуретичного пептиду з 115,4 (квартилі 62,0-150,6) до 52,4 (20,4-95,9) пг/мл (р < 0,001), збільшенням дистанції 6-хвилинної ходьби з 260 (195-300) до 550 (415-600) м (р < 0,001), а також покращенням окремих допплерехокардіографічних показників діастолічної функції серця на етапі спостереження 6 місяців.Висновки.Найбільш відчутне поліпшення ЯЖ пацієнтів зі стабільною ІХС і збереженою фракцією викиду ЛШ спостерігалося протягом перших 6 місяців після операції АКШ і поєднувалося з усуненням або зменшенням ангінозного синдрому в більшості пацієнтів, у яких здійснено реваскуляризацію.Сприятливі зміни допплерехокардіографічних показників діастолічної функції ЛШ, збільшення дистанції 6-хвилинної ходьби та зниження рівня мозкового натрійуретичного пептиду можуть бути чутливими об'єктивними критеріями ефективності хірургічної реваскуляризації міокарда при тривалому спостереженні.Ключові слова: стабільна ішемічна хвороба серця, серцева недостатність, збережена фракція викиду, аортокоронарне шунтування, якість життя.Посилання: Борхаленко Ю.А., Жарінов О.Й., Міхалєв К.О., Єпанчінцева О.А., Тодуров Б.М.Зміни якості життя та критерії ефективності аортокоронарного шунтування в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця і збереженою фракцією викиду лівого шлуночка // Кардіохірургія та інтервенційна