2017HYPERTENSIONOpen access

Ранкове підвищення артеріального тиску у пацієнтів з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією та спосіб корекції за допомогою метопрололу ретард

Yu.M. Sіrenko, О.L. Rekovets

Open full text 0 citations

Abstract

Мета. Вивчити вплив терапії метопрололом пролонгованої дії на показники ранкового підвищення артеріального тиску при його добовому моніторуванні (ДМАТ) у хворих з м’якою і помірною артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. Дані ДМАТ були отримані у 118 пацієнтів. Крім даних за 24 години, активний і пасивний період, розраховували середні показники за спеціальний період (6:00–12:00), показники рівня підвищення САТ в ранкові години і швидкості максимального підвищення САТ в ранкові години. Визначали рівень максимального підвищення САТ в ранкові години. Середній вік хворих становив 56,20 ± 0,76 року, індекс маси тіла — 28,90 ± 0,35 кг/м2. Вихідний рівень офісного середнього САТ і ДАТ в цілому по групі становив 164,2 ± 0,9 мм рт.ст. і 96,8 ± 0,7 мм рт.ст. Результати. Встановлено, що на фоні терапії відбувалося вірогідне зниження середньодобового САТ і ДАТ на 21 і 13 мм рт.ст., середньоденних показників САТ і ДАТ — на 23 і 12 мм рт.ст. і середньонічного САТ і ДАТ — на 21 і 12 мм рт.ст. відповідно. Зменшення середньодобової частоти серцевих скорочень (ЧСС) на 7 уд/хв, а також середньоденної і середньонічної ЧСС на 7,4 і 5,5 уд/хв відповідно. Цільовий АТ за даними ДМАТ (< 125/80) був досягнутий в 64,4 % випадків. Відзначено вірогідне зниження середнього САТ, ДАТ, пульсового АТ за спецперіод на 20, 11 і 8 мм рт.ст. відповідно, зниження тимчасового індексу для САТ і ДАТ (з 85,10 ± 1,35 і 67,1 ± 2,2 % до 56,80 ± 2,84 і 43,10 ± 2,72 %; р < 0,005) та індексу навантаження тиском для САТ і ДАТ (з 499,5 ± 28,4 і 243,10 ± 17,27 до 247,30 ± 24,01 і 103,10 ± 10,53 мм рт.ст. × год; р < 0,003). Середнє зниження максимального САТ в ранкові години становило 29 мм рт.ст. (р < 0,001). Рівень підвищення САТ в ранкові години вірогідно знизився з 60,9 ± 1,9 до 50,5 ± 1,7 мм рт.ст. (р < 0,05). Динаміка зниження швидкості максимального підвищення САТ в ранкові години була невірогідною. Висновки. У хворих з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією прийом метопрололу пролонгованої дії в дозі 100–300 мг 1 раз на день сприяв вірогідному зниженню максимального рівня систолічного артеріального тиску і ступеня його підвищення в ранкові години.

Open-access reader

About this research paper

What this paper is about

Мета. Вивчити вплив терапії метопрололом пролонгованої дії на показники ранкового підвищення артеріального тиску при його добовому моніторуванні (ДМАТ) у хворих з м’якою і помірною артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. Дані ДМАТ були отримані у 118 пацієнтів. Крім даних за 24 години, активний і пасивний період, розраховували середні показники за спеціальний період (6:00–12:00), показники рівня підвищення САТ в ранкові години і швидкості максимального підвищення САТ в ранкові години. Визначали рівень максимального підвищення САТ в ранкові години. Середній вік хворих становив 56,20 ± 0,76 року, індекс маси тіла — 28,90 ± 0,35 кг/м2. Вихідний рівень офісного середнього САТ і ДАТ в цілому по групі становив 164,2 ± 0,9 мм рт.ст. і 96,8 ± 0,7 мм рт.ст. Результати. Встановлено, що на фоні терапії відбувалося вірогідне зниження середньодобового САТ і ДАТ на 21 і 13 мм рт.ст., середньоденних показників САТ і ДАТ — на 23 і 12 мм рт.ст. і середньонічного САТ і ДАТ — на 21 і 12 мм рт.ст. відповідно. Зменшення середньодобової частоти серцевих скорочень (ЧСС) на 7 уд/хв, а також середньоденної і середньонічної ЧСС на 7,4 і 5,5 уд/хв відповідно. Цільовий АТ за даними ДМАТ (< 125/80) був досягнутий в 64,4 % випадків. Відзначено вірогідне зниження середнього САТ, ДАТ, пульсового АТ за спецперіод на 20, 11 і 8 мм рт.ст. відповідно, зниження тимчасового індексу для САТ і ДАТ (з 85,10 ± 1,35 і 67,1 ± 2,2 % до 56,80 ± 2,84 і 43,10 ± 2,72 %; р < 0,005) та індексу навантаження тиском для САТ і ДАТ (з 499,5 ± 28,4 і 243,10 ± 17,27 до 247,30 ± 24,01 і 103,10 ± 10,53 мм рт.ст. × год; р < 0,003). Середнє зниження максимального САТ в ранкові години становило 29 мм рт.ст. (р < 0,001). Рівень підвищення САТ в ранкові години вірогідно знизився з 60,9 ± 1,9 до 50,5 ± 1,7 мм рт.ст. (р < 0,05). Динаміка зниження швидкості максимального підвищення САТ в ранкові години була невірогідною. Висновки. У хворих з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією прийом метопрололу пролонгованої дії в дозі 100–300 мг 1 раз на день сприяв вірогідному зниженню максимального рівня систолічного артеріального тиску і ступеня його підвищення в ранкові години.

Why it matters

A significance statement is not available in the OpenAlex record.

Key contribution

A contribution statement is not available in the OpenAlex record.

Method / approach

Method details are not available in the OpenAlex metadata.

Main findings

Findings are not separately available in the OpenAlex metadata.

Limitations

Limitations are not available in the OpenAlex metadata.

Applications

Application details are not available in the OpenAlex metadata.

Available abstract

Мета. Вивчити вплив терапії метопрололом пролонгованої дії на показники ранкового підвищення артеріального тиску при його добовому моніторуванні (ДМАТ) у хворих з м’якою і помірною артеріальною гіпертензією. Матеріали та методи. Дані ДМАТ були отримані у 118 пацієнтів. Крім даних за 24 години, активний і пасивний період, розраховували середні показники за спеціальний період (6:00–12:00), показники рівня підвищення САТ в ранкові години і швидкості максимального підвищення САТ в ранкові години. Визначали рівень максимального підвищення САТ в ранкові години. Середній вік хворих становив 56,20 ± 0,76 року, індекс маси тіла — 28,90 ± 0,35 кг/м2. Вихідний рівень офісного середнього САТ і ДАТ в цілому по групі становив 164,2 ± 0,9 мм рт.ст. і 96,8 ± 0,7 мм рт.ст. Результати. Встановлено, що на фоні терапії відбувалося вірогідне зниження середньодобового САТ і ДАТ на 21 і 13 мм рт.ст., середньоденних показників САТ і ДАТ — на 23 і 12 мм рт.ст. і середньонічного САТ і ДАТ — на 21 і 12 мм рт.ст. відповідно. Зменшення середньодобової частоти серцевих скорочень (ЧСС) на 7 уд/хв, а також середньоденної і середньонічної ЧСС на 7,4 і 5,5 уд/хв відповідно. Цільовий АТ за даними ДМАТ (< 125/80) був досягнутий в 64,4 % випадків. Відзначено вірогідне зниження середнього САТ, ДАТ, пульсового АТ за спецперіод на 20, 11 і 8 мм рт.ст. відповідно, зниження тимчасового індексу для САТ і ДАТ (з 85,10 ± 1,35 і 67,1 ± 2,2 % до 56,80 ± 2,84 і 43,10 ± 2,72 %; р < 0,005) та індексу навантаження тиском для САТ і ДАТ (з 499,5 ± 28,4 і 243,10 ± 17,27 до 247,30 ± 24,01 і 103,10 ± 10,53 мм рт.ст. × год; р < 0,003). Середнє зниження максимального САТ в ранкові години становило 29 мм рт.ст. (р < 0,001). Рівень підвищення САТ в ранкові години вірогідно знизився з 60,9 ± 1,9 до 50,5 ± 1,7 мм рт.ст. (р < 0,05). Динаміка зниження швидкості максимального підвищення САТ в ранкові години була невірогідною. Висновки. У хворих з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією прийом метопрололу пролонгованої дії в дозі 100–300 мг 1 раз на день сприяв вірогідному зниженню максимального рівня систолічного артеріального тиску і ступеня його підвищення в ранкові години.

Key concepts: Medicine, Internal medicine

Related papers

Back to paper searchBrowse research topicsOriginal source
Ранкове підвищення артеріального тиску у пацієнтів з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією та спосіб корекції за допомогою метопрололу ретард — Research Paper | ScholarLens