Нові класифікації епілепсії та епілептичних нападів (ILAE 2017): шляхи впровадження в Україні

Класифікацію захворювань проводять із метою забезпечення єдності методичних підходів до вивчення нозологічних одиниць і для можливості зіставлення матеріалів досліджень на міжнародному рівні. В огляді подано короткий аналіз затверджених у вересні 2017 р. нових класифікацій епілепсій і типів епілептичних нападів, що були розроблені Міжнародною протиепілептичною лігою (МПЕЛ). Ключові моменти для перегляду класифікації епілепсій такі: МПЕЛ пропонує переглянуті основи класифікації епілепсії, призначені для використання разом із класифікацією типів нападів; рівні діагностики: тип нападу, тип епілепсії (вогнищева, генералізована, комбінована — генералізована та вогнищева, невідома) та епілептичний синдром; етіологічний діагноз слід розглянути при першому зверненні пацієнта і впродовж кожного кроку на діагностичному шляху; діагноз епілепсії в пацієнта може класифікуватись більше ніж за однією етіологічною категорією (епілепсія структурна, генетична, інфекційна, метаболічна, імунна, невідомої етіології); термін «доброякісний» замінюється термінами «самообмежений» та «фармакочутливий», які слід використовувати у випадках, коли ці терміни можуть бути відповідно застосовані; терміни «енцефалопатія розвитку» й «епілептична енцефалопатія» використовуються повністю або частково у випадках, коли ці терміни можуть бути відповідно застосовані. При визначенні епілепсії клініцист може зупинитися на будь-якому рівні діагностики. Комісія МПЕЛ зазначила, що попередні класифікації епілептичних нападів були засновані на анатомічному принципі з поділом нападів на скроневі, лобні, тім’яні, потиличні, діенцефальні і стовбурові. У сучасних дослідженнях змінено погляди на патофізіологічні механізми і показано, що епілепсія є захворюванням мережі (network), а не лише симптомом локальної патології мозку. І хоча розуміння мережевого походження нападів дуже швидко розвивається, комісія вважає його недостатнім, щоб слугувати основою наукової класифікації епілептичних нападів, яку на даному етапі назвали робочою (операційною). Усі напади поділяються на генералізовані, фокальні і з невідомим початком. Усі вони можуть мати моторні прояви або проходити без них. Фокальний напад може переходити в білатеральний тоніко-клонічний. Атонічні, клонічні, тонічні, міоклонічні епілептичні напади можуть бути як фокальними, так і генералізованими. Доданий новий термін «некласифікований напад». Також введені нові терміни для генералізованих типів нападів: «абсанс із міоклонією повік», «міоклонічний абсанс», «міоклоніко-атонічний напад» і «міоклоніко-тоніко-клонічний напад». Обговорюються нова термінологія, визначення і нові концепції, розроблені МПЕЛ. Підкреслюється необхідність своєчасного впровадження нових класифікацій (2017 р.) у клінічну практику в Україні. Робочою групою Української протиепілептичної ліги запропоновані основні напрямки цього процесу.