Показники функціональної активності фаґоцитуючих клітин периферійної крові у хворих на ревматоїдний артрит, поєднаний з артеріальною гіпертензією, та її зміни під впливом лікування

Вступ. Згідно з інформацією від різних дослідницьких ґруп, на ревматоїдний артрит (РА) хворіють 0,5–2,5 % дорослого населення. РА може виникати в дитячому віці (ювенільний РА), але найчастіше вік початку захворювання становить 52 ± 15 років. Серед осіб віком до 35 років поширеність РА становить 0,38 %, а серед тих, кому понад 55 років, – 1,4 %. Мета. Визначити функціональну активність фаґоцитуючих клітин периферійної крові та її зміни під впливом лікування у хворих на РА, поєднаний із артеріальною гіпертензією (АГ). Матеріали і методи. Після отримання інформованої згоди, у дослідженнівзяли участь 89 хворих на РА (25 чоловіків, 64 жінки, вік від 35 до 65 років), що були розподілені на три ґрупи залежно від виду лікування, та 20 здорових осіб. Ступінь і стадію АГ визначали на підставі cучасних рекомендацій. Результати. Виявлено, що у відповідь на мікробні антиґени E.coli зберігається більш виражена функціональна активність фаґоцитуючих клітин у хворих із мінімальною активністю ревматоїдного артриту, що отримували метотрексат, та у хворих на ревматоїдний артрит ІІІ ступеня активності, що отримували комбіноване лікування «Ремікейдом» і метотрексатом, порівняно з ґрупою хворих на ревматоїдний артрит ІІІ ступеня активності, що отримували лікування тільки метотрексатом. Висновки. За оптимального лікування РА зберігається функціональна активність фаґоцитуючих клітин на мінімальному адаптивному рівні, причому за збереження функціональної спроможності моноцитів, послаблюється імуносупресія та формуються автоімунні реакції.