2016HYPERTENSIONOpen access

Телмісартан і фіксована комбінація «S-амлодипін/аторвастатин» у лікуванні гіпертонічної хвороби: досвід та перспективи клінічного використання

L. Mishchenko, Ye.P. Svishchenko, H.M. Bozhenko

Open full text 0 citations

Abstract

Метою дослідження є оцінка антигіпертензивної ефективності телмісартану та його впливу на активність системного запалення і показники вуглеводного та ліпідного метаболізму у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Матеріали та методи. Обстежено 29 пацієнтів із ГХ І–ІІ стадії, 1–2-го ступеня, яким після 7-денного безмедикаментозного періоду та через 6 місяців терапії телмісартаном проводили комплексне клінічне дослідження, амбулаторне моніторування артеріального тиску (АТ), визначення вмісту С-реактивного протеїну (СРП), интерлейкіну-6 (ІЛ-6) і фактора некрозу пухлини α (ФНП-α), показників вуглеводного (глюкоза, інсулін, НОМА, глікований гемоглобін (HbA1с)) та ліпідного метаболізму. Результати. Монотерапія телмісартаном дозволила досягти цільового АТ у 75,6 % пацієнтів; через 6 місяців лікування зниження систолічного АТ становило 20 мм рт.ст., діастолічного АТ — 13 мм рт.ст. Препарат сприяв відновленню нормального двофазного ритму АТ у пацієнтів з вихідними його порушеннями та зменшував варіабельність систолічного АТ в нічні години. Обговорення. Під впливом телмісартану відбулось поліпшення показників вуглеводного обміну, що проявлялось достовірним зменшенням базальної інсулінемії на 21,5 %, зниженням рівня глюкози з 5,5 ± 0,2 ммоль/л до 5,3 ± 0,1 ммоль/л (р = 0,04) і HbA1c з 5,6 ± 0,1 % до 5,4 ± 0,1 % (р = 0,04). На фоні прийому телмісартану зменшився вміст у крові тригліцеридів на 17 % (р = 0,03), спостерігалась тенденція до зниження рівня загального холестерину та холестерину ліпопротеїдів низької щільності. Встановлено, що лікування телмісартаном сприяє зниженню сироваткового рівня СРП на 13,9 % (р = 0,04) та ІЛ-6 на 36,4 % (р = 0,02), проте не впливає на вміст ФНП-α в крові хворих на ГХ. Висновки. Отримані дані свідчать про високу антигіпертензивну ефективність і сприятливі метаболічні ефекти телмісартану, а також його здатність пригнічувати активність запалення низької градації. В статті також обґрунтовано поєднане використання телмісартану та фіксованої комбінації «S-амлодипін/аторвастатин» з точки зору поліпшення прогнозу хворих на ГХ за рахунок синергізму антигіпертензивного та ліпідознижуючого потенціалу і плейотропних ефектів цих препаратів, дія яких направлена на сповільнення прогресування ГХ і атеросклерозу.

Open-access reader

About this research paper

What this paper is about

Метою дослідження є оцінка антигіпертензивної ефективності телмісартану та його впливу на активність системного запалення і показники вуглеводного та ліпідного метаболізму у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Матеріали та методи. Обстежено 29 пацієнтів із ГХ І–ІІ стадії, 1–2-го ступеня, яким після 7-денного безмедикаментозного періоду та через 6 місяців терапії телмісартаном проводили комплексне клінічне дослідження, амбулаторне моніторування артеріального тиску (АТ), визначення вмісту С-реактивного протеїну (СРП), интерлейкіну-6 (ІЛ-6) і фактора некрозу пухлини α (ФНП-α), показників вуглеводного (глюкоза, інсулін, НОМА, глікований гемоглобін (HbA1с)) та ліпідного метаболізму. Результати. Монотерапія телмісартаном дозволила досягти цільового АТ у 75,6 % пацієнтів; через 6 місяців лікування зниження систолічного АТ становило 20 мм рт.ст., діастолічного АТ — 13 мм рт.ст. Препарат сприяв відновленню нормального двофазного ритму АТ у пацієнтів з вихідними його порушеннями та зменшував варіабельність систолічного АТ в нічні години. Обговорення. Під впливом телмісартану відбулось поліпшення показників вуглеводного обміну, що проявлялось достовірним зменшенням базальної інсулінемії на 21,5 %, зниженням рівня глюкози з 5,5 ± 0,2 ммоль/л до 5,3 ± 0,1 ммоль/л (р = 0,04) і HbA1c з 5,6 ± 0,1 % до 5,4 ± 0,1 % (р = 0,04). На фоні прийому телмісартану зменшився вміст у крові тригліцеридів на 17 % (р = 0,03), спостерігалась тенденція до зниження рівня загального холестерину та холестерину ліпопротеїдів низької щільності. Встановлено, що лікування телмісартаном сприяє зниженню сироваткового рівня СРП на 13,9 % (р = 0,04) та ІЛ-6 на 36,4 % (р = 0,02), проте не впливає на вміст ФНП-α в крові хворих на ГХ. Висновки. Отримані дані свідчать про високу антигіпертензивну ефективність і сприятливі метаболічні ефекти телмісартану, а також його здатність пригнічувати активність запалення низької градації. В статті також обґрунтовано поєднане використання телмісартану та фіксованої комбінації «S-амлодипін/аторвастатин» з точки зору поліпшення прогнозу хворих на ГХ за рахунок синергізму антигіпертензивного та ліпідознижуючого потенціалу і плейотропних ефектів цих препаратів, дія яких направлена на сповільнення прогресування ГХ і атеросклерозу.

Why it matters

A significance statement is not available in the OpenAlex record.

Key contribution

A contribution statement is not available in the OpenAlex record.

Method / approach

Method details are not available in the OpenAlex metadata.

Main findings

Findings are not separately available in the OpenAlex metadata.

Limitations

Limitations are not available in the OpenAlex metadata.

Applications

Application details are not available in the OpenAlex metadata.

Available abstract

Метою дослідження є оцінка антигіпертензивної ефективності телмісартану та його впливу на активність системного запалення і показники вуглеводного та ліпідного метаболізму у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Матеріали та методи. Обстежено 29 пацієнтів із ГХ І–ІІ стадії, 1–2-го ступеня, яким після 7-денного безмедикаментозного періоду та через 6 місяців терапії телмісартаном проводили комплексне клінічне дослідження, амбулаторне моніторування артеріального тиску (АТ), визначення вмісту С-реактивного протеїну (СРП), интерлейкіну-6 (ІЛ-6) і фактора некрозу пухлини α (ФНП-α), показників вуглеводного (глюкоза, інсулін, НОМА, глікований гемоглобін (HbA1с)) та ліпідного метаболізму. Результати. Монотерапія телмісартаном дозволила досягти цільового АТ у 75,6 % пацієнтів; через 6 місяців лікування зниження систолічного АТ становило 20 мм рт.ст., діастолічного АТ — 13 мм рт.ст. Препарат сприяв відновленню нормального двофазного ритму АТ у пацієнтів з вихідними його порушеннями та зменшував варіабельність систолічного АТ в нічні години. Обговорення. Під впливом телмісартану відбулось поліпшення показників вуглеводного обміну, що проявлялось достовірним зменшенням базальної інсулінемії на 21,5 %, зниженням рівня глюкози з 5,5 ± 0,2 ммоль/л до 5,3 ± 0,1 ммоль/л (р = 0,04) і HbA1c з 5,6 ± 0,1 % до 5,4 ± 0,1 % (р = 0,04). На фоні прийому телмісартану зменшився вміст у крові тригліцеридів на 17 % (р = 0,03), спостерігалась тенденція до зниження рівня загального холестерину та холестерину ліпопротеїдів низької щільності. Встановлено, що лікування телмісартаном сприяє зниженню сироваткового рівня СРП на 13,9 % (р = 0,04) та ІЛ-6 на 36,4 % (р = 0,02), проте не впливає на вміст ФНП-α в крові хворих на ГХ. Висновки. Отримані дані свідчать про високу антигіпертензивну ефективність і сприятливі метаболічні ефекти телмісартану, а також його здатність пригнічувати активність запалення низької градації. В статті також обґрунтовано поєднане використання телмісартану та фіксованої комбінації «S-амлодипін/аторвастатин» з точки зору поліпшення прогнозу хворих на ГХ за рахунок синергізму антигіпертензивного та ліпідознижуючого потенціалу і плейотропних ефектів цих препаратів, дія яких направлена на сповільнення прогресування ГХ і атеросклерозу.

Key concepts: Chemistry, Mathematics

Related papers

Back to paper searchBrowse research topicsOriginal source
Телмісартан і фіксована комбінація «S-амлодипін/аторвастатин» у лікуванні гіпертонічної хвороби: досвід та перспективи клінічного використання — Research Paper | ScholarLens